Несподіванки на виборах 28 жовтня у Косово не сталося. Перемогу святкує поміркований Демократичний союз Косова на чолі з Ібрагімом Руговою, перемігши колишнього голову Армії визволення Косово  – Хашіма Тачі. Одразу після виборів Ругова виступив з негайною вимогою незалежності регіону від Югославії. Президент Югославії Воїслав Коштуніца відповів на цю заяву рішучим «ні». За його словами, ця територія є невід’ємною частиною країни, і про незалежність Косова не можна вести розмови взагалі. При цьому етнічна сербська меншість Косова бойкотувала вибори і рішуче виступає проти від’єднання краю від Сербії. Спеціальний представник ООН у краї Бернард Кушнер поспішив висловити задоволення результатами виборів і шляхом демократії, яким, на його думку, піде новий косівський уряд.

Маємо нову кризу, яка от-от вийде з-під контролю? Розглянемо це питання дещо глибше.

Косово і Метохія за Середньовіччя були центром сербської державності і культури. Ця провінція для сербів є символом їхньої боротьби з могутніми сусідами. Ця земля завжди була релігійним осередком православ’я у навколишньому морі ісламу і католіцизму. Ще з XIV ст. у Косово існувало більше 200 церков і монастирів. У знаменитій битві на Косовому полі (1381 р.) серби відстоювали свою незалежність проти військ турків-османів, які підірвали сили могутньої Візантійської імперії. І хоча цю битву було програно, вона увійшла в історію сербського народу як символ непримиренності із завойовниками.

До останнього часу більшість населення Косова складали серби. Як сталось, що албанці зараз становлять близько 90% мешканців Косова і Метохії? Цьому є пояснення. Завдяки двом хвилям міграції сербів із Косова у кінці XVII і на початку XVIII століть, у регіоні залишилось багато вільної землі. У сусідній Албанії у цей час відбувся демографічний вибух, і албанці почали пересуватися до Косова. При тому що вони прийняли іслам після турецької навали, а Косово і Метохія перебували тоді у складі Османської імперії, албанці отримували від турок усіляку підтримку.

Між православними сербами і мусульманами точилися постійні конфлікти. Новий і найбільш небезпечний вибух албанського націоналізму відбувся у 1981 році. Під гаслом «Косово – республіка» албанські націоналісти вимагали незалежності від Югославії. Сербське населення краю постійно зменшувалось, а албанське збільшувалось.

У 1989 році колишній президент Югославії Слободан Мілошевич скасував косівську автономію. Відтоді починається відкрите протистояння сербів і албанців в Косово, на тлі громадянською війни в Югославії та посилення ісламського фундаменталізму й тероризму. Мілошевич вирішив розв’язати конфлікт силоміць, увівши до краю додаткові підрозділи югославської поліції та армійські загони. Все це скінчилось війною Югославії проти країн НАТО. Зараз спокій у Косово повинні забезпечувати миротворчі сили КФОР, у складі яких є і український батальйон. Але миру в Косово немає.

Вибори повинні встановити законну адміністрацію, яка хоча б теоретично забезпечувала управління цими землями. Але вже сьогодні зрозуміло, що в цій адміністрації переважатимуть, якщо не повністю утримають всі посади, косівські албанці. Новий президент Югославії Воїслав Коштуніца запропонував чорногорцям змінити назву держави «Югославія» на «Сербія та Чорногорія». А що Кошьуніца запропонує косівським албанцям – поки невідомо.

28 жовтня завершився бліц-візит президента Югославії Воїслава Коштуніци до Москви. Сторони не  невід’ємна частина Югославії). Кремль пообіцяв допомогти у відбудові потерпілої від останньої війни сербської економіки. Югославії зараз життєво потрібне постачання російського газу (звісно, на пільгових умовах). Не буде зайвим згадати характерні висловлювання з приводу югославських подій деяких російських урядовців і політиків. Кремлівські можновладці вважають, що ситуація в Югославії заздалегідь спланована підступними генералами НАТО і політиками у Вашингтоні. А знадобилось це західним імперіалістам для того, щоб відпрацювати на Югославії майбутні дії у Росії.

Яка подальша доля очікує на Косово і Метохію, ми незабаром побачимо. Але чи дадуть вибори відповіді на всі запитання, не знає, мабуть, ніхто. Поки що ескадація конфлікту продовжується. Миротворчі сили КФОР не є ефективним засобом забезпечення спокою у регіоні.

В Югославії відмовилися визнати підсумки виборів у місцеві органи влади в Косово. Згідно з офіційною заявою адміністрації, вибори до місцевих органів влади Косово та Метохії «ставлять під питання виконання резолюції 1244 Зади Безпеки ООН».

Так, демократія – річ гарна. Косово – Метохія  є колискою сербської культури. Однак і косівським албанцям треба жити так, як вони цього хочуть.

«Українське слово», листопад 2000.